Ягоди у ворохті

Чорниця (афена, яфена, чорна ягода)

Афена (чорниця) це чагарникова рослина із родини бруслинних, висота кущиків до 40 см, ягоди кулясті синьо-чорного кольору. Плід ягоди достигає, зазвичай, наприкінці червня по липень місяць. Харчова цінність чорних ягід на 100 г становить 42 кілокалорій. В чорниці міститься багато вітаміну Р, А, С, E, В1, В2, цинку, хрому, які допомагають метаболізму в людському організмі, синтезують інсулін, що відповідає за живлення організму глюкозою. Через вміст цих мікроелементів, чорниця є корисною людям із постійним фізичними навантаженням та діабетикам.

Однією з найкорисніших властивостей чорниці, вважається, лікувальний та профілактичний вплив на зір людини, а саме, здатність покращувати його. Цим вона зобов’язана такому мікроелементу як марганець та специфічним речовинам - антоціанам, які здатні відновлювати сітківку ока. Тому чорниця завжди покращує зір, особливо у темряві. Також, варто зазначити, що чорницю добре їсти при розладах шлунка.

Для покращення зору, рекомендуємо заливати сухої чорниці на ніч холодною водою (столову ложку). Вода повинна доверху покривати ягоди, а вранці приймайте їх на голодний шлунок за пів години до сніданку.

Оскільки, чорниця корисна при проносах і інших розладах кишечника, вона рекомендована і при хронічних запорах. Для цього, радимо Вам вживати із їжею свіжих ягід хоча б по 50 г на день або робити настоянку із подрібнених сухих чорних ягід. Рецептура така: чотири чайні ложки ягід заливаємо холодною водою (одна склянка), а потім настоюємо це все 8 годин. Добовою нормою настоянки є три - чотири чайні ложки.

Не менш корисною є настоянка із свіжого або висушеного листя чорниці, зібраного до її цвітіння. Чорниця виступає регулятором вмісту цукру у крові. Рецепт приготування: даємо чотири або п’ять ложок листя чорниці і заливаємо однією літрою окропу, тримаючи все це на водяній бані протягом 20 хвилин, потім, п'ємо по дві склянки на день. Діабетикам рекомендується їсти чорницю протягом року в свіжому і сухому вигляді.

Корисність та поживність цієї смачної чорної ягоди годі й переоцінити!

Суниця

Суниця належить до роду багаторічних рослин родини розових. Відомо, біля 20 видів суниці, а також існує багато гібридів, культурних сортів. Природнім місцем поширення суниць є західні області України, хоча, суниця ввійшла вже і до переліку рослин із лікувальною дією східного регіону. Сьогодні, її вирощують та широко реалізують по всій Україні. У Карпатах поширеним підвидом суниці є суниця лісова. Кореневище її коротке із дрібними корінцями, самі карпатські суниці є меншого розміру, а ніж суниці звичайні, плід ягоди їх теж є меншим.

Ця корисна та пахуча ягода відома ще із доісторичних часів. Про суницю, також, пишуть Овідій та Вергілій. Перший запис про лікарські властивості суниці датований 124 роком н.е. У Староруському травнику було зазначено, що вода настояна на суничній ягоді зміцнює серце, знищує камінь в організмі  і дає силу людині. Також, древні мудреці стверджували: у сім’ях , які споживають суницю рука лікаря не є потрібною, бо вона приносить здоров’я.

Cуниці мають стебла прямостоячі або висхідні, до 35 см висотою. В суниці міститься  багато вітамінів Е, вітаміни групи В, кальцій та вітамін С. Останній, в свою чергу, сприяє зміцненню стінок судин, підтримує імунітет, покращує рух капілярів, як наслідок – синьці зникають значно швидше. Дві склянки суниці містять добову дозу вітаміну С, який також підвищує працездатність, створюючи при цьому  самому організмові легкий стрес. Через це, її не рекомендується вживати перед сном. Найкращий часом для вживання ягід є перша половина дня. Зміцненню сил сприяє також залізо, що міститься в суниці. Воно входить до складу еритроцитів і задіяне в перенесенні кисню. Тому чим вища в організмі наявність заліза, тим краще відбувається дихання клітин (актуально для жінок на період критичних днів). Проте, вживати суницю не рекомендується людям із болячками гастриту та алергетикам.

Вживається суниця в їжу у різному вигляді, її споживають свіжою, а також і сушеною, також, використовують у приготуванні джемів, сиропі, соків. Сік із плодів (листків) використовують, як тонізуючий, протизапальний, дезінфікуючий та  жовчогінний засіб. Дуже корисно вживати сік з ягід при гастритах, ревматизмі, пародонтозі, рахіті,  шкірних висипах, екземі.

Суниці належить перше місце поміж українських ягід, за показником вмісту в них корисних речовин, необхідних людині для укріплення скелету та зубів.

Ожина

Це чагарникова рослина родини розоцвітих до 2,5 м заввишки, що дає плоди по формі схожі із малиною, але вони насиченого чорного кольору. Ожину, дехто, називає старшою сестрою малини, оскільки вона володіє хорошими потогінними, жаропонижуючими, знеболювальними та сечогінними властивостями.

Поширені ці ягоди практично скрізь на Україні: у листяних, мішаних та на окраїнах хвойних лісів. Період цвітіння починається із травня і по серпень, плоди достигають через 3-5 тижнів після цвіту. Тому в залежності від погодніх умов – за ожиною ходять наприкінці липня і до кінця вересня.

Ягоди дуже соковиті, «м’ясисті» та смачні, вони добре зберігаються тривалий час. Плоди ожини вживають, по-різному: свіжими, сушеними та консервованими. Широко використовують у народній медицині, для приготування варення, сиропів, морсу, десертів, вина, екстрактів та желе.

На смак плоди ожини є кислувато – солодкаві. За вмістом корисних речовин, ожини не поступаються іншим карпатським ягодам. Зокрема, вони містять: цукри (6-7%): глюкозу, сахарозу, фруктозу; лимонну, яблучну, саліцинову і винну кислоти; каротин; мінеральні сполуки; вітаміни А, В, С та Е.

Варто зазначити, що ягоди ожини мають здатність виводити радіонукліди, при цьому самі ожини їх не накопичують.

Ще древнім було відомо, що ягоди ожини слід вживати при жарі, безсонні, при розладах травної системи, а також клімаксі у жінок. Соком ожини добре тамувати спрагу хворим із лихоманкою. А листя ожини має антисептичну дію, бактерицидну, в’яжучу та потогінну дію.

Журавлина

Журавлина (у народі називають - брусниця, а по - гуцульськи ґоґодзи). Росте ця лісова ягода родини брусничних невисокими кущами (10-30 см висотою). Плід - у формі круглої ягоди (1 см у діаметрі), при дозріванні ягода є біло-зеленого кольору, а як достигає, то – яскраво-червона. Зацвітає журавлина на кінець травня і в червні, а доспілі ягоди можна збирати вже у серпні-вересні.

В Україні брусниця поширена у Карпатах та на Поліссі. У Карпатах, в околицях Ворохти її можна знайти у різних місцях, але найбільші зарості (інколи площі у гектарах) зосереджені на полонинах (гірські галявини без лісу).

Журавлину вживають свіжою та переробленою. Із неї готують: варення, компоти, соки, кисіль, морс, настоянки, екстракти, напої, начинку для цукерок. Зберігають її у сушеному, квашеному, консервованому вигляді, і зберігатись може вона довго. А також, використовують брусницю для м’ясних страв (у вигляді гарніру), інколи, додають її у салати.

Ягоди в будь якому вигляді та способі приготування - є дієтичним, корисним і цілющим засобом, вони містять вільні лимонну, хінінову яблучну, урсолову кислоти, цукри, вітаміни С, P, В1, В2, В та А. Наявність в ягодах бензойної кислоти сприяє їх тривалому зберіганню свіжими без варіння, сушіння та консервування цукром.

Листя журавлини для лікувальних цілей слід збирати лише під час цвітіння. У народі, брусницю зібрану у цвіті, використовують при ревматизмі, простуді, кашлю, захворюванні нирок, розладах сечового міхура. Вони містять сечогінні мікроелементи, котрі допомагають вивести камінь із нирок та жовчного міхура.

Малина (малинник, ведмежа ягода)

Важко точно сказати, яка із карпатських ягід є найбільш корисною. Але із впевненістю можна сказати – малина одна із них. Цей кущ належить до родини розоцвітих, біля 1,5 м висотою. Плід малини яскраво-червоного забарвлення та овальної форми (діаметром приблизно 1,5 см). У природних умовах малина є поширена в Карпатах, на Поліссі та на північній частині Лісостепу.

Збирати цю чудову ягоду слід акуратно і у плетені (солом’яні) кошики, оскільки малина є м’якою і легко мнеться. Знайти її на околицях Ворохти не складно. Малина лісова росте тут у чагарниках, переважно на місцях зрубів (місця, де вирубаний ліс), де дерев немає або зовсім небагато.

Плоди малини всім відомі своїм ароматним смаком та дієтичними властивостями. Вживаються ягоди свіжими або застосовуються для готування повидла, желе, морсу, мармеладу, соків, вин та ароматних лікерів. Також лісову малину сушать та консервують із цукром.

Ягоди лісової малини мають особливі, високі харчові та вітамінні якості. Вони містять у собі: цукри (5-12 %); лимонну, яблучну, саліцилову кислоти (біля 2 %); ефірні олії; вітаміни групи А, В та С.

В народній медицині використовують малину при простудних захворюваннях, при грипі -  застосовують ягоди, відвари гілок, коріння, а відвар з листя і коріння при кашлі та ангіні. Малиною, також, «збивають» артеріальний тиск.